Погода Дніпропетровськ Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ІНФОРМАЦІЯ
щодо роботи КЗО «ДСЗШ І-ІІІ ст. № 147 ім. В.Чорновола» ДМР
над науково-методичною проблемою

З вересня 2010 року школа працювала над обласною науково-методичною проблемою «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості». В рамках даної проблеми педагогічний колектив обрав власну тему для досліджень: «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості шляхом створення цілісної системи педагогічних впливів».

Робота над проблемою дала змогу вирішити комплекс питань впровадження психолого-педагогічної науки в практичну діяльність як колективу навчального закладу, так і кожного вчителя.

По-перше, в ході роботи над проблемою визначалися головні пріоритети, які встановили основу планування діяльності методичних об’єднань, творчих груп, враховувалися в процесі самоосвіти педагогів.

По-друге, робота над проблемою сприяла створенню колективів однодумців, адже над вирішенням актуальних питань одночасно працювали усі педагоги навчального закладу, незважаючи на вік, стаж педагогічної діяльності та рівень професійної майстерності

Нарешті, робота над науково-методичною проблемою стимулювала прагнення вчителів до засвоєння технологій психолого-педагогічного дослідження, включала їх у процес творчого наукового пошуку.

Доцільно зазначити, що нова проблема логічно продовжила напрямок, започаткований під час роботи над попередньою проблемою:: особистісно-орієнтований підхід до учня, побудований на основі сучасних, активних, інтерактивних та здоров’я зберігаючих технологій навчання та виховання, що створює найбільш сприятливі умови для самореалізації кожного учасника навчально-виховного процесу.

Проблема формування та розвитку інноваційного потенціалу особистості є складною і багатофакторною, вона потребує системного дослідження з боку педагогів, психологів. За змістом роботи можна виділити наступні пріоритети нової проблеми

Основні пріоритети.
 
  1. Системне відстеження психолого-педагогічного статусу учнів та динаміки їх розвитку.
  2. Моніторинг якості навчання та життєвої компетентності школярів.
  3. Запровадження гнучких моделей організації навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей та нахилів учнів.
  4. Науково-методичне забезпечення переходу до профільного навчання.
  5. Використання технологій продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів.
  6. Впровадження інформаційних технологій, активізація самостійної роботи школярів.
  7. Формування позитивної мотивації навчання та вибору майбутньої професії.
  8. Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.
  9. Розвиток інноваційного потенціалу інтелектуально обдарованих дітей.
  10. Включення в освітній та інформаційний простір дітей з особливими потребами.
  11. Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров'я молоді, запровадження здоров’єзберігаючих освітніх технологій освітнього процессу.
  12. Організаційно-педагогічне забезпечення рівного доступу до якісної освіти.
Враховуючи зазначені напрямки та поєднуючи їх з особливостями роботи закладу, також було накреслено пріоритетні напрямки роботи, спрямовані на удосконалення якості навчально-виховного процессу та розкриття потенціалу кожної дитини, впровадження ідей національної школи:
  • початкової школи: «Впровадження ефективних форм та методів робот из молодшими школярами на основі гуманізації навчально-виховного процессу»;
  • української мови та літератури: «Оновлення змісту навчання і впровадження теоретичних розробок, передового досвіду, сучасних педагогічних технологій з українознавства у навчально-виховний процесс учнів;
  • зарубіжної літератури; «Гуманістичні тенденції як основний напрямок сучасної методики навчання – мови і літератури»;
  • математика і фізики: «Створення умов для самореалізації, самопізнання учнів, розвитку логічного мислення»;
  • історії: «Формування цілісної системи підходу до навчально-виховного процессу для активного залучення учнів до самоконтролю та самовдосконалення»;
  • іноземної мови: «Пошук нових форм забезпечення лексичного запасу учнів з метою удосконалення навичок монологічного мовлення»;
  • хімії та біології: «Розвиток творчого потенціалу вчителя, пошук нових педагогічних технологій»;
  • географії: «Урахування психологічнихособливостей особистості учня при впровадженні іннованійних технологій у викладання географії»;
  • фізкультури: «Створення умов для впровадження особистісно-орієнтованого навчання.

На базі методичних об’єднань створені творчі групи вчителів за фахом для роботи над загальнопедагогічною проблемою. Вони створили картотеки науково-педагогічної та методичної літератури з визначеної проблеми, визначені конкретні цілі і завдання групи.

На базі методичних об’єднань відбулася апробація набутого досвіду; узагальнювався педагогічний досвід використання новітніх технологій інтерактивних методів навчання.


Протягом вказаного періоду працював постійно діючий психолого-педагогічний семінар.

Розглядалися питання:

  1. Психолого-педагогічні основи формування в учнів умінь та навичок навчання.
  2. Основні сфери формування творчої особистості школяра.
  3. Психологія творчого пошуку:навчально-виховні творчі ситуації.
  4. Ситуації зародження творчого процессу. Від творчо працюючого вчителя – до творчо працюючого учня.
  5. Якості митця і можливості їх формування у школярів.
  6. Ситуації критики і втілення.


У процесі роботи над проблемою на засіданнях методичної ради розглядалися питання:

  1. Впровадження інновацій як фактор формування позитивного іміджу школи.
  2. Психолого-педагогічні проблеми робот из дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги.
  3. Форми і методи забезпечення зворотного зв’язку між вчителем та учнем у навчальному процесі.
  4. Конструювання уроків з урахуванням надбань передового педагогічного досвіду.

Випробувальне впровадження кращого педагогічного досвіду з визначеної проблеми.

Узагальнення передового педагогічного досвіду роботи над проблемою здійснювалось на засіданнях педагогічної ради, де розглядалися питання:

  1. Забезпечення особистісно-зорієнтованого підходу, що створює цілісну систему педагогічних впливів, спрямованих на розвиток індивідуальності учня.
  2. Переорієнтація навчально-виховного процесу з сфери академічних досягнень на особистість учня.
  3. Цільове використання сучасних педагогічних технологій, активних технік, залучення учнів до самоконтролю та самовдосконалення.
  4. Реалізація принципу єдності раціонального та емоційного використання рефлексивно-вольових механізмів, розвиток емпатії.
  5. Робота педколективу над створенням освітнього середовища як фактору цілісного розвитку особистості учня.

У методичному кабінеті школи організовано постійно діючу виставку творчих звітів, передового педагогічного досвіду вчителів школи.

У центрі уваги знаходяться педагогічні технології, спрямовані на особистісну орієнтацію педагогічного процесу.

      1. Зокрема, використовується педагогіка співробітництва як сумісна розвиваюча діяльність дорослих і дітей, скріплена взаємо порозумінням учителя й учня. Основні напрямки:

  • гуманно-особистісний індивідуальний підхід до дитини в навчально-виховному процесі;
  • дидактичний активізуючий і розвиваючий комплекс (використання дидактичних ідей В.Ф.Шаталова на уроках української мови, математики в 1-4 класах,6,10-11 класах вчителями Шпак Н.А., Курнаєвою Л.А.,.).


    2. Ігрові технології, спрямовані на активізацію та інтенсифікацію навчального процесу, широко використовується в початкових класах.
       3. Технологія проблемного навчання основана на створенні проблемних ситуацій, активної пізнавальної діяльності учнів, що спирається на пошук та розв’язання складних питань, які потребують актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами явища і закон. Учителі Солодка В.І., Антипова А.О., Неліпа Л.І. створюють проблемні ситуації, спрямовують діяльність на їх розв’язання, організують пошук розв’язання.
    4. Технологію С.М.Лисенкової використовує учитель початкових класів Курнаєва Л.А. з метою зменшення труднощів засвоєння деяких питань програмового матеріалу шляхом випередженого їх введення в навчальний процес.
        5. Технологія різнорівневої диференціації використовується учителями математики Бєлухіною В.М., Андрієвською О.В.
      6. Технологія змішаної диференціації (модель зведених груп у 7,9 класах) – учителями фізичного виховання Ромашкою О.М., Тютеревою О.В.
       7. Технологія колективного способу навчання здійснюється шляхом роботи учнів в динамічних групах, коли кожен навчає кожного (частково використовується на уроках розвитку зв’язного мовлення при виконанні письмових творчих робіт вчителями української мови).
     8. Групові технології (роботи в статичних парах -2 учні, що сидять поруч, «динамічних парах» - 4 учні, що сидять за сусідніми партами, у варіативних парах – 4 учні, які працюють з кожним із сусідів). Керівники груп та їх склад добираються за принципом об’єднання школярів різного рівня компетентності, інформованості з даного предмета, особистими симпатіями, що дозволяє їм взаємно доповнювати і збагачувати один одного за умови, що кожен має дати варіант вмотивованої відповіді, який обговорюється і обирається кращим. Дані технології використовуються вчителями Шпак Н.А, Курнаєвою Л.А.
      9. Реалізація проекту «Ранкові зустрічі» в рамках програми «Крок за кроком» учителями початкових класів.


Формування профільних класів відбувається в декілька етапів: першу спробу навчатися у спеціалізованих класах учні роблять по закінченні початкової школи

При зарахуванні враховується бажання учня, батьків, а також рекомендації психолога та вчителів щодо нахилів дитини. Прийняте рішення у процесі навчання може змінюватися у залежності від об’єктивних та суб’єктивних причин.

Щодо створення освітнього середовища як цілісного розвитку особистості учня слід зазначити, що на базі школи працюють:

  • МДЮСШ;
  • клуби школярів «Надія», «Промінь», «Альфа», «Фантазія»;
  • спортивні секції (футбольна, баскетбольна, тхеквандо);
  • танцювальний, музичний гуртки, гуртки інформатики та народного-ужиткового мистецтва.


Розширення мережі гуртків та секцій дає можливість забезпечити організацію дозвілля учнів за їхніми інтересами та можливостями.

У школі триває процес створення музейного комплексу. Ефективно працюють кімнати-музеї пам’яті В’ячеслава Чорновола, історії Другої світової війни, історії козацтва; майстерня-музей народних промислів, кімната-музей «Трагічні сторінки новітньої історії України», кімната-музей «Життєва спадщина Т.Шевченка», кімната-музей «Дзвони Чорнобиля». Музеї вміщують цінні матеріали, які дають змогу виховувати дітей на прикладі кращих представників українського народу, аналізувати минуле країни і прагнути до світлого майбутнього. Музейна педагогіка активно ввійшла в життя школи.

Питання щодо результативності роботи над обраною проблемою буде заслухано на засіданні педагогічної ради у 2011-2012 н.р.